Украдене щастя (аудіокнига) Іван Франка

Аудіокнига: Украдене щастя

Автор: Иван Франко
Озвучил: Борис Лобода
Жанр: классика украинской литературы
Издательство: Українська аудіокнига

Год выпуска: 2006
Язык: украинский
Аудио кодек: MP3
Битрейт аудио: MP3 128 kbps mono

Описание:
українською:
Коли називають Івана Франка Каменярем, то, гадаю, мають на увазі не тільки відомий його вірш. Адже каменяр – то не просто людина, що робить грубу роботу. Це – людина, яка із твердої землі та натхнення творить звичайні хати та палаци для тіла людського. Франко із твердого слова та вогненної вдачі – творив оселі для людського духу. І не одну домівку він звів – цілі міста. Все в них є, для всіх знайшлося місце. І святе, і брудне, і гроші, і любов, і світла пам’ять, і чисте знання – правди. Особисто у мене постать Франка прямо асоціюється з одним простим визначенням. Безкомпромісний борець за правду. А це означає – не засуджувати і не превозносити. Означає – мати серце таке велике, щоби вмістити в ньому людей такими, якими вони є. Вмістити – зрозуміти – прийняти – простити. У цьому полум’ї прощення немає правих і неправих. Всі, хто зумів його пройти – всі праві, хоча правда у кожного своя. І Франко, як справжній майстер, зумів відтворити їх безліч – цих правд людських.

Але є тут і майстерність акторська – у виконанні Бориса Лободи і "Захар Беркут", і "Украдене щастя" звучать просто чудово.

Когда называют Ивана Франко Каменотесом, то, думаю, имеют ввиду не только известное его стихотворение. Ведь каменотес или, может, каменщик – не просто человек, выполняющий грубую работу. Это – человек, творящий из твердой земли и вдохновения обычные дома и дворцы для тела человеческого. Франко из твердого слова и огненной натуры – творил жилища человеческому духу. И не один дом он возвел – целые города. Всё в них есть, для всех нашлось место. И святое, и грязное, и деньги, и любовь, и светлая память, и чистое знание – правды. Лично у меня фигура Франко прямо связывается с одним простым определением. Бескомпромиссный борец за правду. А это значит – не осуждать и не превозносить. Означает – иметь сердце такое большое, чтобы вместить в нем людей такими, какие они есть. Вместить – понять – принять – простить. В этом пламени прощения нет правых и неправых. Все, кто сумел его пройти – все правы, хотя правда у каждого и своя. И Франко, как настоящий мастер, сумел отразить их бессчетно – этих правд человеческих. Но есть здесь и мастерство актерское – в исполнении Бориса Лободы и "Захар Беркут", и "Украденное счастье" звучат просто замечательно.

Скачать аудиокнигу бесплатно Украдене щастя (аудіокнига) Іван Франка

Краткий текст аудио книги:

ДРАМА З СІЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ В 5 ДІЯХ

ДІЙОВІ ОСОБИ

Микола Задорожний, чоловік, літ 45, невеликого росту, похилий, рухи повільні.

Анна, його жінка, молодиця, літ 25.

Михайло Гурман, Жандарм , високий, здоровий мужчина, літ З0.

Олекса Бабич, селянин, літ 40, сусіда Миколи.

Настя, його жінка, літ 35.

Війт, селянин, літ 50.

Шльома, орендар.

Селяни, селянки, парубки і дівчата, музи к и і т. і.

Діється коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах.

ДІЯ ПЕРША

Нутро сільської хати. Ніч. Надворі чути шум вітру, сніг б'є об вікна. В печі горить огонь, при нім горшки. Анна і Настя пораються коло печі. На лаві, на ослоні, на припічку і на печі дівчата і парубки, одні прядуть, другі мотають пряжу на мотовилах; насеред хати при стільці один парубок плете рукавиці, Другий на коливороті крутить шнур.

ЯВА ПЕРША

Парубки, дівчата, Анна і Настя.

Парубки і дівчата (співають):

Ой там за горою та за кремінною

Не по правді жиє чоловік з жоною.

Вона йому стелить білу постеленьку,

А він їй готує дротяну нагайку.

Біла постеленька порохом припала,

Дротяна нагайка біле тіло рвала.

Біла постеленька порохом присіла,

Дротяна нагайка кров'ю обкипіла.

Настя (перериває, махаючи стиркою). Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої! Мов по покійнику голосять.

1 парубок (регочеться). Ага, а у вас мурашки по шкірі забігали.

Настя. Тю на тебе та на твою голову! Ти гадаєш, що я твого тата жінка, що небіжка ніколи з синців не виходила.

1 парубок. Го-го, мій тато небіжчик усе говорив:

"Як чоловік жінки не б'є, то в ній утроба гниє".

2 парубок. О, твій тато добрий цирулик був. Він і хлопам умів кров пускати.

1 парубок. І задармо! То также щось варто! Настя. Та повинні-сте стидатися хоть тут, у тій хаті таке говорити та співати. Пек, осина! То так якби, не при хаті кажучи, злого духа при малій дитині згадав. Тут ангели божі літають, одна хата в цілім селі, де святий супокій, та згода, та лад, та любов — а ви якесь таке завели, що гидко і в губу брати.

1 дівчина. Та не бійтеся, тітко, ми своєю співанкою святих ангелів із хати не виполошимо.

Настя. А ти відки се знаєш? А може, якраз виполошите? Знаєш, як старі люди кажуть: не викликай вовка з лісу. А то буває таке, що як у злу годину скажеш кому лихе слово, то воно зараз сповниться. Мої небіжка мамуня розповідали, що раз один такий...